Я знаю, що так, як було, вже не буде.
Ми з @holovan_yulia трансформуємось, трансформується і @junejuly.wear Півтора року ми зростали разом утрьох, щоб опинитися саме в цьому місці та в цей час.
Я знаю, що попереду буде більше і краще.
Але поки дозволяю собі трохи ностальгії: просто спостерігаю, як наш бренд росте, мов дитина, і…
…і радію кожному маленькому досягненню, кожному кроку вперед.
Бо знаю, що попереду ще багато пригод, відкриттів та зростання, і цей шлях тільки починається.
Для мене велика честь знімати для Національного академічного драматичного театра імені Івана Франка @frankotheatre та бути частиною моментів, у яких театр виходить за межі сцени й перетворюється на справжнє переживання.
Цього разу гастролі Житомирського драмтеатру з виставою «Вій». @zt_teatr_official
Сильна, сучасна, візуально дуже точна робота, у якій класична історія звучить абсолютно по-новому.
Дякую, @nastyska_l 🤍 Хороші вистави не закінчуються разом із фінальною сценою. Вони просто залишаються десь під шкірою ще на кілька днів.
Я люблю такі події за правду.
Було гучно, іноді криво, іноді смішно, іноді прямо в серце.
Але точно – весело.
Зняла трохи того, як виглядає слово, коли воно виходить зі сторінки й стає подією.
Дякую @litslamua@elfartem@tanya.khoronzhuk 🤍
Той момент, коли жінка перестає просто позувати й починає бути. Коли з’являється не картинка, а живе: її м’якість, її сила, її дивність, її справжність.
@ira.sigareva@leviathan_sh
мене захоплює жіноча сила.
не показова, не гучна, не з підписом «я все можу».
а справжня. та, яка вміє збирати себе по частинах, працювати, мріяти, помилятися, починати заново, підтримувати інших і при цьому не втрачати внутрішнє світло.
