Я люблю такі події за правду.
Було гучно, іноді криво, іноді смішно, іноді прямо в серце.
Але точно – весело.
Зняла трохи того, як виглядає слово, коли воно виходить зі сторінки й стає подією.
Дякую @litslamua@elfartem@tanya.khoronzhuk 🤍
Наш @elfartem вже має свій примірник альманаху. Він жив цією ідею, і нам дуже прикро, що, на жаль, з нами його в цей день не буде через службу.
Вже завтра ви теж отримаєте цей альманах — бо це справжня жива історія слему 🔥
28 березня о 17:00
@artarea_dk
Приходьте завтра і розділіть цю важливу мить з нами 🫂
Націо
Я не Маланюк.
Не Донцов, не Мельник.
Не стояв на фронтах
Визвольних змагань.
Не йшов за Тютюнником
У вогонь пекельний.
І не став би ніколи
Тим, ким зараз став.
Я не планував
Собі тої долі,
Бо мої герої були
десь за морем.
Безтурботні бітники
Зі своїм горем,
Що не чіпляють більше,
Як і їх запої.
Я не збирався
думати серйозно
Про те, що там — націо,
І що там — космо.
Бо британські панки
У вухо били просто
Своїм рваним басом,
Пафосним компостом.
Пів життя минуло
В лівих пʼянках з понтом.
Пів країни вкрали,
Поки ми все спали.
Так цікаво було
Квасить замість спорту
Під біти Нью-Йорка,
Комптонських централів.
Неважливе було
Важливіше свого.
Кугути невмілі
Нас учили жити.
Хтось придумав дурку,
Що ми недолугі,
І нам треба брати
З різних інших приклад.
А тепер не можу.
Іронічний посміх
Викликає кожен,
Хто возносить зайдих.
Наша думка — порох,
Наше слово — постріл.
Прикладів достатньо,
Щоб це було правдой.
Хай чужі десь будуть,
А свої — всі поряд.
Своє головніше,
Своє — в першу чергу.
І ми ті, хто світу
Нові вкажуть кори.
Ми — той промінь волі,
Яким буть потрібно.
Сьогодні, в День Соборості України, хочемо вам розповісти одну історію, яка сталася у Харкові.
Редакторка соцмереж @radio.nakypilo й поетка Тетяна Хоронжук @tanya.khoronzhuk народилась та виросла на Галичині. Відвідавши Харків уперше в 2023 році, зрозуміла, що хоче бути тут. Згодом перебралася у прифронтове місто остаточно й познайомилася з харківським поетом, співзасновником @litslamua та військовослужбовцем Артемом Ельфом @elfartem . Між ними спалахнули почуття, що тривають вже декілька років.
Пара жартома називає свій союз актом злуки, бо розбивають всі міти про різність й неможливість порозумітися між жителями Сходу та Заходу.
🎧 Більше — слухайте у подкасті за посиланням у сториз
З андерграунду — в перший клас! 🎒
6 років нашому Слемку! Ще дитина, але вже з власним характером і відповідальністю ❤️
Від перших кроків, які робили @elfartem та @birare , до перших інституційних підтримок і великої родини команди @litslamua — ми пройшли шлях росту, помилок, драйву й тепла.
У 2019-му на сцену Літературного Слему виривалися учасники, які стали легендами третьої хвилі 🌟
Ми пережили ковід, повномасштабне вторгнення — і все одно не втратили головного:
Слем об’єднує.
Дякуємо всім друзям, закладам і небайдужим, хто допомагав нашому проєкту рости!
Пам’ятаємо кожного, хто приходив уперше, залишався з нами й творив ці теплі спогади 🫶
А далі — ще більше!
І, як із дитиною, буває по-різному: «змогли як змогли» чи «зробили як вийшло» 👶
Тому не сваріть за факапи — ми вчимося, ростемо й підтримуємо одне одного 💪
🎙️ Голос — @birare
✍️ Текст і монтаж — @andveroandnika
Де б ви не були і що б не відбувалося — пам’ятайте:
❤️ Все буде слем!
Анонсуємо третій дискусійний клуб українською в Харкові від ГО «Штука» та спілки «Культурний погляд» – простір для уважних розмов, цього разу на тему
📍Як культурні ініціативи формують реальність?
📍17 серпня, неділя, з 15:00 до 17:00
📍7йсклад, вул. Скрипника, 7
Вхід за попередньою реєстрацією – лінк у шапці профілю.
Запрошені гості – Артем Ельф, співзасновник угрупування @litslamua , куратор харківського slam-руху, організатор подій, ведучий, поет, письменник і Микола Коломієць @mykolakolomiets , засновник і викладач художньої студії Аза Нізі Маза.
Розглянемо такі питання:
• Як саме культурні ініціативи змінюють міський простір і свідомість спільноти?
Як вони пропонують інакше дивитися на реальність і цінності в ній?
• Навіщо ми створюємо незалежні проєкти, якщо «все й так працює»?
• Що дає силу локальним культурним ініціативам і чому це важливо зараз у Харкові?
• Де вони перетинаються між собою, виходять за межі власної бульбашки, міста й що це дає?
🖐️ Кличемо говорити про культуру через конкретні її незалежні проєкти: яку альтернативу, перспективу вони пропонують, генерують довіру, як чинять опір, виробляють правила та знаки, створюють і оновлюють спільний простір, витворюють реальність і смисли в Харкові.
Проєкт реалізується ГО «Штука» за підтримки Фонду Фрідріха Наумана за Свободу в Україні. Відповідальність за зміст дискусії несе виключно ГО «Штука». Погляди, висловлені під час заходу, не обов’язково збігаються з позицією партнерів
Я давно хотіла познайомитися з цією людиною. У телефоні, як порядна сммниця, мала кілька збережених його фото — на радіо робили пост про слем.
Грудень. Єрмілов Центр. День народження @lyuk.media . На вході, мене, дещо захмелілу від Микитиних @virchenko.mykyta коктелів, Аліна @pinkxabibi знайомить з Артемом Ельфом. Щоб більше дізнатись про слем, прошу контакт у Аліки @ali_kapihtereva . Пишу Артему на «ви», кидаю свої вірші, говоримо, а потім вирішуємо зустрітися біля Будинку «Слово», бо толку з тих віртуальних розмов.
З нього — вино, з мене цигарки, які я пообіцяла купити, однак довго бігала по вулиці Культури в пошуку бодай одного кіоску.
Ми біля «Слова» лише постояли. Дощило. Сховалися у будинку десь на харківському Подолі. Говорили до ранку, як підлітки: він — про байки східняцьких околиць, я — про Галичину, яка не завжди буває святою. Читали вірші. Слухали Скрябіна та галицькі польки.
Тоді грудень у Харкові спʼянив нас обох. А тепер ми тут — разом, біля моря. Усміхаємося. Щасливі.
І хай так буде.
Фото: @0_aradit_0
