Khrystyna Harbich

Od solidarności do obojętności. Inwazja Rosji wywołała największy kryzys migracyjny w Europie od dekad. Jak po czterech latach pełnoskalowej wojny wygląda dziś pomoc dla uchodźców z Ukrainy?⁠ ⁠ 👁️ Obejrzyj video 👉️ link w BIO⁠ ⁠ Ta publikacja powstała w ramach projektu Gen.EU. ⁠ ⁠ Sfinansowane przez Unię Europejską. Wyrażone poglądy i opinie są wyłącznie poglądami autora(-ów) i niekoniecznie odzwierciedlają stanowisko Unii Europejskiej lub Komisji Europejskiej. Unia Europejska ani podmiot udzielający dofinansowania nie ponoszą za nie odpowiedzialności.⁠ ⁠ #geneu_okopress #uchodźcy #migranci #Ukraina #OKOpress

Якщо хочеш, щоб український голос в Польщі звучав голосніше, перекажи 1,5% податку на OKO.press 👉️ посилання в BIO⁠ ⁠ #15procent #OKOpress

Z radością ogłaszamy, że dziennikarka OKO.press Krystyna Garbicz została wyróżniona nominacją w kategorii Reportaż Prasowy tegorocznej edycji Festiwalu Wrażliwego. Jesteśmy dumni i trzymamy kciuki za sukces!⁠ ⁠ Przeczytaj nominowany reportaż 👉️ link w BIO⁠ ⁠ #media #FestiwalWrażliwy #ReportażPrasowy #uchodźcy #migranci #reportaż #OKOpress

Протягом чотирьох днів ми говорили про зелене відновлення України (так-так, бо відбудувати треба „краще ніж було”), про вітрову та ядерну енергетику, загрози пов’язані з перезапуском Запорізької АЕС, захист довкілля, будували свої СЕС і АЕС (це було шалено цікаво). Обмінювалися досвідом біля ватри, розвінчували стереотипи щодо журналістів та екоактивістів, надихалися людьми і природою. Чула від колег і колежанок, що це чи не вперше від трьох з половиною років, коли ми, медійники, змогли видихнути і відпочити (при цьому пізнаючи щось нове для роботи, але в невимушеній атмосфері). Дякую @greenpeace.ukraine за старанну організацію табору та турботу. Природа – наше відновлювальне джерело енергії 💚 🌿Media ReCamp 2025 у Карпатах🌿

Фото чудової @lid.ko Жовтень, 2022 Напевне єдині фото мене за минулий рік

„Ci ludzie stracili nogi i ręce nie z głupoty, ale po to, żebyśmy żyli” – mówi Ołeh. Każdego dnia wojny dziesiątki Ukraińców zostaje poważnie rannych, a wielu wojskowych i cywilów traci kończyny. Ukraina poznaje tajniki życia z protezą. Uczy się godnego traktowania ludzi z niepełnosprawnościami •Żołnierz Wołodymyr na wojnie rosyjsko-ukraińskiej stracił lewą nogę na poziomie uda. Specjaliści z Rzeszowskich Zakładów Ortopedycznych wykonali dla niego tymczasową protezę. Jednak na stałe potrzebny jest specjalny implant 🦿 🔻Pomóc Wołodymyrowi zebrać pieniądze na protezę można pod tym linkiem na zrzutce.pl : https://zrzutka.pl/5vwusr 🔻Na @oko.press można przeczytać mój artykuł o problemach protezowania w Ukrainie. Zapraszam: https://oko.press/zaczac-chodzic-od-nowa-po-wojnie-protezy-dla-zolnierzy-to-luksus-czy-obowiazek?utm_medium=Social&utm_source=Facebook&fbclid=IwAR34E_SaSl8_qHS8zW_1KOXUnwYykfuGZOntD31GfVTWYbEMNVyCWKMo6oM#Echobox=1677044244 Dziękuję z całego serca!

•Na pałacowych kinkietach wiszą żółto-niebieskie wstążki. Panie na drabinach odkurzają stiuki, panowie z miotłami sprzątają korytarze. Przed pałacem kilka osób zbiera liście do koszy. Zorganizowali się niedawno i założyli samorządny i niezależny komitet tymczasowych mieszkańców pałacu, żeby lepiej urządzić tu sobie życie… •W Pałacu w Paszkówce mieszka około 70 uchodźców z Ukrainy. O tym, jak sobie radzą czytajcie w moim reportażu dla @oko.press pt. „Śpiewałem, żeby córka nie słyszała wybuchów. Pałac pełen Ukraińców i ich bolesnych historii” #jesteśmyturazem #wojnawukrainie #ukraina #pałac

•Мене дивують люди, які вперто випирають те, що відбувається в Україні. Коли я чую фрази на кшталт: «ой, та я новини не читаю, бо то здуріти можна» чи «треба відмежуватися від негативу»… Ви серйозно? Відмежуватися? •Чим небезпечне така позиція? Люди, які живуть в світі метеликів, видуманих добрих аур, енергетичних полів та інших нав’язаних речей, відмежовуючись стають обмеженими. В майбутньому вони не зможуть сконструювати хід минулого своєї країни, вони не зможуть відтворити історію, в якій жили, для своїх дітей, бо вони її у свій час легковажили. Вони ж відгороджувалися від страшних новин, «негативу»! Ах, щоб психіку не руйнувати. •Мені доводилося не раз говорити з людьми, які пережили «негатив». Я не мушу ставити їм питань. Під час таких розмов у мені вирує лють, ненависть і біль. Та, зрештою, просте: за що?! Хочу обійняти співрозмовника чи співрозмовницю і подякувати, що вони ще раз занурились у свої страхи, щоб такі розумники з диктофоном прийшли та записали для інших розумників, тих вразливих і тих, що переймаються. Кожен, хто пережив війну, не знає слова «байдужість». •Треба дивитись, щоб запам’ятати. Запам’ятали, як наш народ вбивають, бо ж то що в книжках писане було давно й так не болить. Ті табори, Соловки, розстріли були ніби не з нами. Відкриття кожного жахіття має своє пам’ятне фото. З Ізюму - це синьо-жовтий браслет на замордованій руці. Пригадую 7-річну Юлю, яку бабця вмовляла зняти патріотичний браслет, коли вона з мамою виїжджала з рідного тимчасово окупованого села. «Нехай хіба попробують мені щось зробити», — каже Юля. Скільки це треба мати мужності, думаю собі. Скільки ще звірств ми маємо витримати?!

Любов до етнічного в мене була завжди. Якось @nasanas.ph каже: треба популяризувати традиційне українське вбрання. Я ж тільки за. Згадую про знайому реконструкторку, з якою познайомилася в переддень війни. Сучасна інтерпретація національного одягу ок (хоч все ж не завжди адекватна), але ж для чого вигадувати, додумувати те, що і так прекрасне. На мені історичний стрій Чернігівщини кінця ХІХ століття. Більше про етнічний одяг пишу в тексті «По-справжньому: що треба знати про традиційний український одяг, аби не пропагувати шароварщину?» для @gwaramedia Покликання додам в сторіс. Поділіться текстом, щоб більше людей не купували маки. На мені стільки намиста, що вриває шию🙄 #ukrainianstyle #ukrainianembroidery #українськевбрання #намисто

Ми з @khrystynaharbich маємо щось крутезне для вас 💙💛 Поки ловіть бекстейдж зі зйомки, а зовсім скоро покажемо вам результат нашого маленького проекту🌾 #україна #українськакультура #українськийодяг #фотосесія #українапонадусе

🕊Вчора під пильним оком Дарії Альошкіної @vytynankaalyoshkina витинала дерево життя за шаблоном мисткині. Її паперові мережива вражають. Дарія вирізає цілі полотна історій, які хочеться роздивлятися годинами. 🌿Колись наші предки такими паперовими фіранками прикрашали вікна у хатах. Витинанка — це не про медитацію. Плавно вирізати ножем нелегко. Тут важлива точність, акуратність та уява. Таке от українське мистецтво. Завжди шукаємо звивини, проте результат того вартий. Організації творчої майстерні завдячуємо @thenationalmuseuminkrakow (dziękujemy za organizowane warsztaty wycinanki🌿)

•Сто днів я не можу писати про те, що болить. Зранку 24 лютого для мене людина стала нічим. А будь-які слова втратили силу й потребу бути сказаними. Бо що вони? Не впорались, то й мовчіть тепер вічно. Дві мої цінності, люди та слова, зрадили мене. Люди зрадили своєю жорстокістю і вузьким мисленням, а слова … ті, що зараз кричать, мали бути вимовлені раніше. Та так, щоб запекло у всього світу й дихати не дало, як нам зараз не дає. Шукатиму нові цінності, бо зрадникам не вірять. • «Час жити і час помирати» — фраза, яка для мене найкраще ілюструє …[встав свій матюк], що діється.