ЗБЕРІГАЧІ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПАДЩИНИ: ХТО СТВОРЮВАВ УКРАЇНСЬКІ МУЗЕЇ
18 травня – Міжнародний день музеїв. Музейники – особлива когорта сподвижників. Тож розповідаємо про тих, хто формував українську музейну справу, часто жертвуючи не лише власними статками, а й життям задля збереження української національної та культурної спадщини.
До 100-річчя дня пам’яті видатного українського державного, військового та політичного діяча, борця за незалежність України у ХХ столітті. Симона Петлюри Український інститут національної пам’яті підготував виставку «Симон Петлюра. Життя за незалежність».
Виставка створює цілісний образ Симона Петлюри як політика та одного з ключових діячів українського державотворення початку ХХ століття, а також розкриває його життя як частину ширшої історії боротьби України за свободу і суверенітет. Експозиція висвітлює його шлях від родинного середовища з глибокими козацькими й духовними традиціями до ролі політичного і військового лідера, який опинився в центрі боротьби за незалежність України.
Коли: 20 травня о 12:00.
Де: Виставкові площі Українського інституту національної пам’яті за адресою: вул. Хрещатик, 22.
На урочисте відкриття запрошені:
Микита Потураєв - народний депутат україни, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики;
Володимир Тиліщак - заступник Голови Українського інституту національної пам’яті;
Тіна Пересунько - дослідниця культурної дипломатії УНР, авторка книги «Культурна дипломатія Симона Петлюри: “Щедрик” проти “русского мира”»;
Марія Тахтаулова - начальниця другого міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.
Модерує: Олена Охрімчук - начальниця управління забезпечення реалізації політики національної пам'яті в регіонах та підвідомчих установ Українського інститут національної пам’яті.
КЕНГІРСЬКЕ ПОВСТАННЯ – 72-гі РОКОВИНИ
16 травня минає 72 роки з початку Кенгірського повстання — масового виступу політв’язнів у Степному таборі ГУЛАГ, в Казахстані, яке радянське керівництво не могло придушити, аж поки не використало армію та танки. Одним із головних наслідків Кенгірського повстання став демонтаж системи ГУЛАГ.
Сьогодні відбулася пресконференція, присвячена заходам, які заплановані до відзначення 100-х роковин загибелі Симона Петлюри.
4 травня Кабінет Міністрів України затвердив план заходів, розроблений Український інститут національної пам’яті. Він передбачає проведення наукових, громадських та музейних подій, спрямованих на популяризацію знань про історичну постать Петлюри та українську революцію 1917–1921 років.
Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв підкреслив значення вшанування таких постатей: «Ці заходи не лише про пам’ять. Вони про знання, про те, що робить нас багатшими на власну ідентичність та знання історії».
Заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак додав, що постать Симона Петлюри стала символом боротьби за незалежність і державність.
«Борці за незалежність називалися петлюрівцями. Вони й Петлюра залишаються об’єктом комуністичної пропаганди й сьогодні», – зазначив він.
Генеральний директор Національний музей історії України Олена Земляна представила одну з ключових експозицій, а саме виставку «Шлях Героїв. Памʼяті Симона Петлюри». Вона розповіла, що експонати були передані з Канади в Україну після початку повномасштабного вторгнення. Канада передала понад 100 коробок унікальних артефактів, які вже з 26 травня 2026 року можна буде побачити на виставці в Національному музеї історії України.
За словами спікерів, план заходів включає широкий спектр активностей: від громадських дискусій та наукових конференцій до музейних експозицій, що дозволяють глибше ознайомитися з історією української державності та внеском Симона Петлюри.
Цьогоріч Український інститут національної пам’яті планує провести триденну конференцію, присвячену гідному вшануванню пам’яті Симона Петлюри. Під час конференції будуть презентовані книги, а також відкрита виставка архівних документів від Державної архівної служби України. Виставки, присвячені Симону Петлюрі, відкриються у Києві та Полтаві.
Фото: Євгена Гончаренка.
КОЛИ ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСТВА?
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров долучився до IV Національного форуму студентського самоврядування «Твоя ідея. Твоя дія. Твоя ціль», який розпочався у Державному податковому університеті в м. Ірпінь.
У запитаннях до Голови студенти порушили питання про вшанування Героїв Крут та ініціативи відзначення 29 січня як Дня українського студентства. Голова Інституту підкреслив, що такі ініціативи мають народжуватися передусім у самому студентському середовищі, через обговорення та спільне рішення молоді. А Інститут виступає за і готовий підтримати таку ініціативу!
У заході взяли участь представники студентського самоврядування з різних регіонів України. Під час форуму учасники обговорили роль молоді у суспільних процесах, розвиток студентських ініціатив та виклики, що постають перед українським студентством в умовах війни.
Під час спілкування зі студентами Олександр Алфьоров обговорив роль молоді у формуванні політики національної пам’яті, розвиток культури пам’яті в умовах війни, протидію російському культурному впливу та необхідність говорити з молоддю сучасною мовою.
Окремо йшлося про важливість популяризації української історії сучасними форматами та створення просторів для взаємодії молоді з темами історичної пам’яті. Учасники обговорили роль студентського самоврядування у формуванні відповідального громадянського суспільства та збереженні української ідентичності.
«Сьогодні особливо важливо створювати нові майданчики взаємодії молоді з історією та пам’яттю, популяризувати українську історію через сучасні формати й підтримувати молодіжні ініціативи, оскільки студенти — це амбасадори України, де б вони не знаходилися», — зазначив очільник Інституту.
УІНП продовжує розвивати співпрацю зі студентською спільнотою та підтримувати молодіжні ініціативи у сфері культури пам’яті й популяризації української історії.
СПОГАДИ ПРО ПОРЯТУНОК ЄВРЕЇВ УКРАЇНЦЯМИ
Надія Таршин (Галайко) народилася 20 травня 1949 року на Рівненщині у селі Сморжів, саме тоді, коли проходила третя хвиля депортації її сім’ї у Сибір.
Після демобілізації батька Надії з війська у 1946 році він спробував визволити своїх сестер, які були депортовані до Сибіру, але змінити ситуацію не вдалося.
Мати Надії разом із бабусею і дітьми пережили важкі часи, коли їхнє село бомбардували, а хати спалювали під час німецької окупації. За спогадами своєї мами — Ніни, Надія розповіла одну з багатьох історій про те, як українці рятували євреїв під час Другої світової війни.
Мама, за часів навчання у Польщі, познайомилася з Мішкою, єврейкою, яка проживала у Польщі. З часом Мішка стала подругою мами Надії. У цей період на території селища Клевань мирно співіснували українці, поляки та євреї, і всі вони мали спільні риси в побуті та культурі. Проте з початком війни та приходом нацистів життя євреїв у Клевані змінилося. Розпочалися погроми, і Мішка, як і багато її співвітчизників, опинилася під загрозою смерті. На фоні цих подій Надія розповідає, як її бабуся, ризикуючи своїм життям, вирішила сховати Мішку.
Слухайте історію зі спогадів Надії Павлівни Таршин, з її інтерв'ю, записаного 3 квітня 2019 року Іриною Ревою на базі Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького.
За таку можливість дякуємо Андрію Курляку як автору ідеї запису свідчень та Наталії Хазан як керівнику проєкту «Друга світова: спогади очевидців», які також надали фінансову підтримку для здійснення відеозапису.
РЯТУВАЛИ ПІД СТРАХОМ ВЛАСНОЇ СМЕРТІ…
14 травня відзначаємо День памʼяті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
Ця памʼятна дата вшановує тих, хто проявив людяність у дуже нелюдяний час і протягнув руку допомоги приреченим на смерть, незважаючи на ризик для власного життя і життя своїх близьких.
Попри безкінечні заяви російської пропаганди про те, що українці від природи нацисти, насправді Україна займає четверте місце у світі за кількістю людей, нагороджених званням «Праведник народів світу». Це спеціальна нагорода Держави Ізраїль, яку з 1953 року вручають тим, хто безкорисно і під страхом смерті рятував євреїв на окупованих нацистами територіях. Важливо, що отриманню цієї нагороди передує складне розслідування спеціальної комісії, яка встановлює всі обставини порятунку.
Понад 2700 українців визнані Праведниками народів світу. При цьому варто враховувати, що на окупованих українських територіях нацистський режим значно жорсткіше розправлявся з тими, хто рятував євреїв. Дуже часто за такий вчинок страта могла очікувати всю родину спійманого. За підрахунками дослідника Якова Гоніґсмана, тільки у Львівській області в 1943 році нацисти стратили понад 100 українців за надання притулку євреям. Але наші співвітчизники все одно рятували тих, кого нацизм прирік на тотальне винищення.
Після Другої світової совєцький режим намагався замовчувати Голокост. Тому документування історій порятунку довгий час не велося, або ж приховувалося. Перші українці почали отримувати звання Праведників народів світу лише на межі 1960-70-х років. Зокрема, однією з перших українок, яка отримала цю нагороду, стала греко-католицька монахиня та членкиня ОУН Олена Вітер.
У цій каруселі ми розповідаємо лише декілька з тисяч історій простих українців, які в умовах нацистської окупації здійснили свій людський подвиг - рятували іншого, ризикуючи власним життям.
🫡🪖Напередодні Дня Героїв запрошуємо на тематичну зустріч «Герої сучасності. Подвиги тих, хто творить історію», яка відбудеться у четвер, 21 травня у Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану
🔹️Герої нового часу – хто вони?
🔹️Як змінюється наше ставлення до понять героїзм і подвиг?
🔹️Що важливіше для історії: міфи чи правда?
🇺🇦️ На такі теми говоритимемо з учасниками зустрічі - захисниками і захисницями, які відзначилися в часи російсько-української війни і нині є прикладом і мотивацією для багатьох військових:
🎙Олександр Алфьоров - голова Українського інституту національної пам'яті, майор запасу ЗСУ, український історик, громадський та політичний діяч;
🎙Олександра Давиденко – помічниця начальника Управління безпілотних систем ГУ Національної гвардії України, позивний «Вирва»;
🎙Сергій Побережець – підполковник Збройних сил Збройних Сил України, Герой України;
🎙Андрій Онуфрак – підполковник Повітряних сил Збройних Сил України, льотчик 39 бригади тактичної авіації, повний кавалер ордена “За мужність” , позивний «Хуліган»;
🎙Юлія Микитенко – ветеранка, громадська активістка, кавалерка ордену “За мужність 3 ступеню” та “Ордену Богдана Хмельницького 3 ступеню”.
🎙Тарас Ткаченко, майор, начальник 1-го Центру інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ ЗСУ, режисер.
🎤 Модерує Наталія Позняк – поетка, перекладачка, журналістка, працівниця Українського інституту національної пам’яті.
✔️ Організатори події: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum.
📌 Вхід вільний, однак просимо попередньо зареєструватися. Посилання на реєстрацію у збережених сторис "Анонси".
🕓 21 травня, о 18:00
📍 Інформаційно-виставковий центр Національного музею Революції Гідності, майдан Незалежності, 18/2, Київ, ІІ поверх Будинку профспілок
🎥 Тематична розмова також транслюватиметься наживо на ютуб-каналі Українського інституту національної памʼяті та фейсбук сторінках організаторів.
📢 Найближчі укриття – підземний перехід та станція метро «Майдан Незалежності».
🤗🫶 Чекаємо усіх, аби творити історію разом, шанувати і берегти найцінніше.
За нами перший Польсько-український конгрес істориків — найбільша зустріч істориків з Польщі та України, присвячена спільним роздумам над історією відносин двох народів.
У заході взяло участь понад 100 дослідників, які представляли різні академічні осередки та історіографічні традиції. Конгрес був простором для обговорення інтерпретації минулого, методології історичних досліджень та значення історії для сучасних відносин між суспільствами Центрально-Східної Європи.
Послухайте, що про значення Конгресу говорять його учасники, співорганізатори та члени Організаційного комітету: професор Ігор Цепенда, доктор Лукаш Камінський, професор Гжегож Мотика, професор Андрій Новак, професор Олексій Сокирко, професор Наталія Старченко.
Організаторами Польсько-українського конгресу істориків були Центр Мєрошевського та Український інститут національної пам’яті. Захід відбувся у замку в Баранові Сандомирському.
🎬 Трансляцію всіх сесій Конгресу можна переглянути на YouTube -> /@UINPofficial /streams
On International Nurses Day, we honour Ukrainian military medics – those who save lives in the hardest conditions.
These images from the photo exhibition “Heirs to Freedom: The Ukrainian Army Through the Centuries”, created by the Land Forces of the Armed Forces of Ukraine together with the Ukrainian Institute of National Remembrance, show a modern combat medic alongside a medical nurse from the Ukrainian Army of the early 20th century.
Ukraine’s Armed Forces continue the legacy of the Ukrainian armies that defended our independence in 1917–1921. Different generations, different uniforms – but the same determination to protect Ukraine and its people.
———
У Міжнародний день медичної сестри та брата ми вшановуємо українських військових медиків – тих, хто рятує життя у найважчих умовах.
Ці світлини з фотовиставки “Спадкоємці волі: Українська армія крізь століття”, створеної Сухопутними військами Збройних Сил України спільно з Українським інститутом національної пам’яті, показують сучасну бойову медикиню поруч із сестрою-жалібницею української армії початку ХХ століття.
Збройні Сили України продовжують традицію українських армій, які боронили нашу незалежність у 1917–1921 роках. Різні покоління, різні однострої – але та сама рішучість захищати Україну та її людей.
#ДеньЄвропи
9 травня Україна вже вчетверте відзначає День Європи разом із державами Європейського Союзу.
Для України Європа – це не лише географія чи політичний вибір сьогодення. Це простір спільної історії, культури та цінностей, до якого українські землі належали століттями. Ще за княжої доби Русь була важливою частиною європейського світу. Київ формував та підтримував династичні, політичні, культурні зв’язки з багатьма державами континенту. У наступні століття українці разом з іншими народами Європи творили спільний культурний простір, боролися за свободу та право народів на власну державність.
Під час Революції гідності Україна вкотре підтвердила свій цивілізаційний вибір – бути частиною спільноти вільних демократичних держав.
Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не лише власну незалежність, а й цінності, на яких ґрунтується сучасна Європа: свободу, людську гідність і право народів самостійно визначати своє майбутнє.
У каруселі розповідаємо лише про невелику частину історичних і культурних зв’язків України з європейськими народами – зв’язків, що мають глибоке коріння та продовжуються нині.
9 травня минає 90 років від дня народження видатного українського режисера, одного зі стовпів «українського поетичного кіно» Юрія Герасимовича Іллєнка.
У радянський час Юрій Іллєнко був одним із найбільш заборонених українських режисерів. Більшість його фільмів «клали на полицю», а знімання стрічки «Мріяти і жити» з Іваном Миколайчуком зривали на різних етапах 42 рази.
Більше про життя, а також ключові фільми Юрія Іллєнка розповідаємо у нашій каруселі.
