Your Art

У травні 2019 року ми розпочали створювати Your Art — медіа про українське сучасне мистецтво. Нас критикували, нами надихалися, наші тексти ставали приводом для дискусій, але, найголовніше, — робили українське мистецтво більш видимим і зрозумілим. ⠀ Сьогодні основна частина видання, ті, хто його створював, через брак фінансування змушені скласти свої повноваження та піти з Your Art. Надалі платформа функціонуватиме в режимі новинного медіа, але вже без кураторського погляду головної та старшої редакторки — Насті Калити й Аміни Ахмед. Наш приватний інвестор збереже домен та доступ до текстів, щоби ми всі могли знайти потрібний матеріал та поділитися текстом. Проєкт не закривається, а стає лише на паузу. ⠀ Для нас ці три роки промайнули дуже швидко, цей час став великим натхненням — ми робили те, що нам подобається найбільше. Ми щиро вдячні нашим читачам і читачкам, усім художникам і художницям, авторам і авторкам, з якими ми разом росли, працювали, створювали виняткові тексти й збирали архів сучасного українського мистецтва. Спасибі всім, хто відгукувався на наші пропозиції, тим, хто разом із нами сміливо експериментував із форматами. Дякуємо інституціям, що завжди радо налагоджували співпрацю, а також дружнім медіа, які нас підтримували. ⠀ Окремо хочемо подякувати нашим колегам, з якими ми співпрацювали, але які в якийсь момент пішли з команди через ті чи інші обставин: Уляні Калуш, Світлані Лібет, Саші Закревській, Віті Поповій та Юлії Бенюх. Окремо — Петру Бондаревському, який сприяв тому, щоб Your Art став можливим. ⠀ Дякуємо всім нашим друзям, які підтримували та вірили в нас весь цей час. Без вас, ваших слів та справ нічого не вийшло б. Нам завжди буде вас не вистачати. Аміна Ахмед та Настя Калита @kalyta.n . пс. Thanks for the article on the photos to @vavariousartists and Alex Fisher ❤️

📚 Your Art спільно з @ukrainian_institute представлять Український стенд на книжковому ярмарку @ineverreadartbookfairbasel . До нього ввійдуть видання @ist_publishing , @osnovypublishing , @moksop_museum , @rodovidpress @89books , @artbooks.ua і @art.huss , авторські артбуки українських художників, публікації та зіни студентів і мистецьких інституцій. ▪️Також 16 червня о 18:00 відбудеться презентація книжки «оберіг». У заході візьмуть участь авторки збірки @dariaanosova та @anariabovaa , а також модераторки — головна редакторка Your Art @kalyta.n й кураторка @liliakudelia .

З днем народження, Києве! 1540 років❤️ 📷 Віктор Марущенко, 2017 рік.

💔 23 травня 1920 року пішов із життя Георгій Нарбут — художник-графік, ілюстратор, автор українського державного герба й печатки, грошових купюр і поштових марок УНР. 📚 Георгій Нарбут уперше в Україні почав працювати над комплексним оформленням книжки. Однією із його головних робіт вважається «Українська абетка». Вона складається з 14 аркушів і містить незліченну кількість персонажів. Зі рік до своєї смерті художник відновив роботу над «Абеткою», однак встиг переробити лише три аркуші.

▪️ Захисник Маріуполя та фотограф Дмитро Козацький @kztsky з позивним «Орест», який знімав військових на «Азовсталі», потрапив у полон до окупантів. ▪️ У своєму твіттері @kztsky написав: «Ну от і все. Дякую за прихисток, Азовсталь — місце моєї смерті і мого життя. До речі, поки я буду в полоні, залишу вам фото в найкращій якості, відправляйте їх на всі журналістські премії і фотоконкурси, якщо щось виграю, після виходу буде дуже приємно. Дякую всім за підтримку. До зустрічі».

💔 18 травня 1944 року вважається початком депортації кримськотатарського народу: тоді з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Близько 400 тисяч людей силою вивезли до віддалених регіонів радянського союзу. 📷 Фотограф Герберт Ліст приїхав до Криму весною 1943 року. Герої його робіт — це здебільшого малі діти, жінки та літні люди з околиць Судака та Сімферополя, які вже через рік опиняться за кілька тисяч кілометрів від рідної домівки.

💔 З перших днів повномасштабного вторгнення фотографка @vera_blansh розпочала документування подій. За її словами, вона ніколи не планувала стати воєнним фотокором, але нині розуміє всю необхідність розповідати правду, аби вона була почута.  🖇 За посиланням у шапці профілю фоторепортаж для Your Art від Вєри Бланш із Бородянки, Ірпеня та Бучі.

💔 У віці 85 років пішла з життя українська художниця-шістдесятниця Любов Панченко. Вона постраждала під час російської окупації Бучі: протягом місяця художниця не виходила з будинку та голодувала, аж поки її не доправили до київської лікарні. 👤 Вона працювала з декоративним розписом, аплікаціями з тканини, графікою, живописом, розробляла ескізи одягу, а схеми її вишивок друкували в жіночому журналі «Радянська жінка». Натомість роботи самої художниці у радянські часи не виставлялися. 🔸 У 1960-х роках художниця відвідувала осередок ранніх шістдесятників — Клуб творчої молоді «Сучасник». Любов Панченко оформлювала стіни Музею Тараса Шевченка та працювала над ескізами українських рушників для вітража «Шевченко. Мати», який створили Алла Горська, Людмила Семикіна, Галина Севрук й Опанас Заливаха в Київському університеті імені Шевченка у 1964 році.

📌 27 квітня для відвідувачів за запрошеннями відбудеться відкриття благодійної виставки художників Маші Реви та Івана Грабка. Виставку можна буде відвідати з 28 квітня по 1 травня у Берлінській галереї NGORO NGORO. ❤️‍🩹 Художники представлять роботи, над якими працювали в студії міста Ужгород, куди евакуювалися на початку активних бойових дій росії проти України. Виставка є продовженням низки заходів UNDER THE OPEN SKY, що організовані з метою підтримки України та українського народу. 🖇 Про виставку UNDER THE OPEN SKY, спільну роботу та про важливість мистецтва зараз — читайте за посиланням в шапці профілю.

36 років тому вночі проти 26 квітня о 01:23 сталася аварія на Чорнобильській АЕС. У 1986 році світ відчув цю страшну трагедію. Нещодавно через дії рф ця небезпека з’явилася знову. Ми вдячні кожному та кожній і впевнені, що #всебудеУкраїна.  👤 Автор мозаїк — Іван Литовченко. Художник-монументаліст також відомий оформленням Річкового вокзалу, станції метро «Шулявська» та створенням панно на житлових будинках на проспекті Перемоги, які створив спільно з Володимиром Прядкою. Близько 10 років свого життя Литовченко присвятив Припʼяті: з 1974 до 1982 він фактично був головним художником міста.  🗣 «Можливо, я попрощався зі своїми роботами назавжди. Не пощастило. Жорстока доля! І мені їх шкода — я чесно працював і віддавав усе, на що тоді був здатний», — говорив пізніше автор. 🔸 Іван Литовченко, скульптурні рельєфи з мозаїчним покриттям «Світанок», «Деметра» та «Данко» у Прип'яті. 📷 @enikiforov та Максим Мирович.

У середині січня в київській галереї The Naked Room відбулася презентація проєкту «Фонтан Виснаження. Висока вода» Українського павільйону на 59-тій Венеційській бієнале. Художником й автором став Павло Маков, а до кураторської групи увійшли Лізавета Герман, Марія Ланько та Борис Філоненко. ⠀ Публікуємо конспект пресконференції, яка відбулася 20 квітня та була присвячена презентації Українського павільйону у Венеції 💧 ⠀ Фото: @enikiforov

🔥 Підбірка мистецької підтримки для художників і кураторів. 🔸 Освітня програма для кураторів від @curatorial_studies_kask (Бельгія) Освітня програма від KASK & Conservatorium надає пріоритет подання заявок для українських працівників мистецтва та студентів, які вимушені покинути Україну, але мають бажання продовжити навчання у сфері кураторства. 🔸 Інтервенційні стипендії для митців з України від @sdkslonecznik (Польща) Староміський дім культури та місто Варшава започаткували одноразові інтервенційні стипендії у розмірі до 5000 польських злотих, призначені для художників, які були змушені покинути Україну внаслідок війни, спричиненої росією. Статут і форма заявки доступні на сайті. 🖇 Більше про можливості для художників і діячів культури у воєнний час читайте на нашому сайті — посилання в шапці профілю.