🇺🇦 Максим Кривцов | Maksym Kryvtsov
Моя голова котиться від посадки до посадки,
як перекотиполе
чи мʼяч
мої руки відірвані
проростуть фіалками навесні
мої ноги
розтягнуть собаки та коти
моя кров
вифарбує світ у новий червоний
Pantone людська кров
мої кістки
втягнуться в землю
утворять каркас
мій прострелений автомат
заржавіє
бідненький
мої змінні речі та екіпу
передадуть новобранцям
та скоріше б уже весна
щоб нарешті
розквітнути
фіалкою.
—
My head rolls from field to field,
like a tumbleweed
or a ball.
My torn-off arms
will sprout as violets in the spring.
My legs
will be dragged apart by dogs and cats.
My blood
will dye the world a new red —
Pantone: human blood.
My bones
will sink into the earth,
forming a framework.
My shot-through rifle
will rust,
poor thing.
My spare clothes and gear
will be passed on to new recruits.
And may spring come soon,
so that at last
I can bloom
as a violet.
#вірш #poem
