Привіт, мене звати Катерина Кроленко. Нещодавно @sho_tam_ запостили про мене матеріал, за що я безмежно вдячна!
Багато людей в коментарях зацікавилось проєктом, і мені приємно бачити наскільки ця тема відкликається людям. Тому вирішила розказати про те, на якому етапі він зараз знаходиться✨
За півтора роки від виникнення ідеї, і пізніше після презентації концепції на Dutch Design Week в листопаді 2020, проєкт nanoRetention продовжує розвиватись! Зараз він розділився на дві складові, які досліджуються паралельно: окремо озеленення мохом, окремо нові матеріали з чайного гриба. Але! В майбутньому вони мають поєднатися, як і планувалося. Обидві темі масштабні та важливі, це шлях постійного навчання, спроб і помилок. Головна ціль залишається — озеленити місто, практично і екологічно.
Також питали, як можна підтримати проєкт? Дуже просто:
5167 9856 6054 9528
Будемо раді вашій підтримці! Гроші підуть на оплату роботи інженерів, які допомагають із прототипуванням технології, на пропагатори, а також на поточні витратні матеріали (лабораторне обладнання, ящики, хімікати) та на поїздки в ліс💚
Мохи, гриби і лишайники завжди супроводжують найбільш базові життєві процеси екосистем, саме вони були початком розвитку біорізноманіття на суші. Вивчення цих видів дає багато надій на відновлення симбіотичних відносин з навколишнім середовищем, що є головною ціллю в нову епоху переосмислення наслідків людського недбалого ставлення до природи.
З часом вони повертаються в несприятливі умови міста самостійно, як тільки відновлюється певний баланс. Проєкт nanoRetention дозволяє інтегрувати їх в наше життя задовго до занепаду і відновити баланс з природою. Уявіть собі прохолодну оазу в спекотному, пильному мегаполісі...
Як? Ось матеріал майбутнього - бактеріальна наноцеллюлоза. Її виробляють бактерії чайного гриба (комбучі). Вона здатна утримувати в собі дуже багато води. Розмістивши цю речовину, наприклад, на фасадах у місті, можна захоплювати дощову воду. Таким чином можна створити повністю автономне вертикальне озеленення. А ще можна затримувати воду практично на будь-якій поверхні в місті.
#moss #biodesign
Our stand at EDU Day,
demonstrating the journey of bacterial cellulose through the purification process.
In the end, cellulose becomes translucent and sky-blue (with peach-colored internal reflections). This effect is caused by the Rayleigh scattering in cellulose's nanostructures:)
EDU Day was hosted by European Design Upgrade.
Watch recorded presentations at their Youtube channel✨
Photo credit: @a.kostiko
Inspired by the pine cone structure. Every individual element stores the water, which is used right there by the moss - no need for electronic irrigation system. Everything is governed by the laws of physics. Water is delivered to the moss and transfered between modules by capillaries, if needed.
Making cities greener with kombucha's secret super-power.
NanoRetention is bringing nature into our cities, by conserving rainwater with a special bio-material. This special kind of cellulose is grown by bacteria and it’s a by-product of kombucha drink production. But it’s actually so much more!
For one thing, its unique crystalline nanostructure allows it to store almost 100 times its weight in water. In an effort to learn from nature, we’re bringing research on bacterial nanocellulose into urban design. We’re using its natural hydro-gel properties to store rainwater on virtually any surface in the city. This water can then be used by moss, which cleans and humidifies the air. We use local moss, because of its exceptional resilience: it can stay dry for years, and survive in colder climates. But it’s also fantastic for cleaning the air, and for acoustic isolation. In other words, it creates comfort by filtering out the noise and pollution of the modern city. Together with cellulose they form a mini-ecosystem, recreating the natural water cycle at a microscopic level. And bringing us closer to nature.
Learn more at:
edupgrade.design/en/finalists/nanoretention
NanoRetention project is presenting at Dutch Design Week 17-25/10/2020,
and is part of the European Design Upgrade (Ukraine) program.
Animation by: Alina Kostikova
See more of Alina's work @a.kostiko
I was inspired by the ability of a pine cone to change its shape when it’s wet. Bacterial nanocellulose can imitate this dynamic, swelling up to 20 times in water.
We’re using its natural hydro-gel properties to store rainwater on basically any surface in the city.
Like this self-watering pot, for example.
Why are our cities so different from a forest? What would it take to make every wall green?
The nanoRetention project started from these questions.
Take a look at your city. Is is still humid and cool few days after a rain? The difference between lush forest and a typical city is a developed water management system. But our cities didn’t have millions of years of evolution to fine tune all the processes. The natural water cycle is disrupted.
But we've made some progress! We see more and more green walls being built, some are very large-scale.
But as it turns out, it's really hard to set up a green wall on a building, after it's built. The main difficulties are weight, water distribution, and plant resilience. And on top of that, green walls require a lot of water, daily. Which usually comes from city's water supply system. That is, from a nearby river or a lake.
Shouldn't we try to preserve water, now that climate change is on the way? There’s less and less fresh water in the world. In addition, climate change brings unstable weather: intense rains after periods of dry weather, droughts. These problems will touch everyone, but our cities just aren’t built for that.
Luckily, water tends to fall from the sky :)
So we need to create places for rainwater to stay, and then to slowly return it back into the ecosystem. Forests have a developed system of capillaries and sponge-like reservoirs, that store and distribute the rainwater. Maybe it's time we learn from nature.
