Mistosite

✍️ Що почитати про природу навколо нас? Ми підготували добірку з семи текстів на Mistosite. Усі вони об’єднані головною темою УкрУрбанФоруму 2026 «Після природи». Пишіть, який текст хочете прочитати, — і ми поділимось посиланням. ⭐️ Нагадуємо, що ви можете долучитися до співтворення програми Форуму. @ukrurbanforum організовує @cedos_ua за підтримки @boell_ua . Головний локальний партнер УкрУрбанФоруму 2026 — @cherkasyurban.institute . Головний інформаційний партнер — урбаністична платформа @mistosite . Візуальне оформлення: @studioserigraph

⭐️ Готові зустрітися на Українському урбаністичному форумі 2026? Зберігайте дати і місто! 📆 11–12 вересня 📍 Черкаси 🌿 Головна тема Форуму — «Після природи». Говоритимемо про те, яких значень набуває поняття «природа» сьогодні: в умовах війни, кліматичних змін і стрімкого скорочення біорізноманіття. Пропонуємо розмірковувати разом: ◽ Як війна впливає на довкілля? ◽ Яким може бути «більше-ніж-людське-місто»? ◽ Як розвивати «зелену» соціальну інфраструктуру? ◽ Якими є та як змінюються українські ландшафти? ❗️ Маємо ще одну новину — ви можете долучитися до створення програми УкрУрбанФоруму 2026. Чекаємо на ваші ідеї! Подати заявку можна до 5 червня включно. Посилання у шапці профілю 📎 @ukrurbanforum організовує @cedos_ua за підтримки @boell_ua . Головний локальний партнер УкрУрбанФоруму 2026 — @cherkasyurban.institute . Головний інформаційний партнер — урбаністична платформа @mistosite . Візуальне оформлення: @studioserigraph

Про способи пам’ятати, ховати і відновлювати пам’ять про військовослужбов_иць в Україні розмірковує соціологиня Галина Герасим. *** Стаття опублікована у листопаді 2024 року. Матеріал є частиною @ukrurbanforum 2024. Форум організовує @cedos_ua , стаття вийшла за підтримки @boell_ua .

📚 У книжці «Птахи в місті. Життя та виживання в бетонних джунглях» орнітологиня Наталія Атамась розповідає про пернатих мешканців міста: де вони живуть і як доглядають малечу, як вирішують болюче житлове питання та виборюють територію. @mistosite спільно з @vikhola.ua публікує уривок з видання — запрошення уважніше подивитися на міську природу і її тихих сусідів 🐦‍⬛

📍 Який вплив криза європейського кордону 2015–2016 років справила на міський активізм в Афінах? Ескалація воєнних дій у Сирії та політичне насильство в Іраку й Афганістані спричинили одну з найбільших хвиль вимушеної міграції у сучасній історії. Ставши ключовим вузлом на шляху до західної Європи, Греція зіштовхнулась з рекордною кількістю біжен_ок і неспроможністю гарантувати безпечний і гідний транзит. Щоб забезпечити новоприбулим тимчасове або постійне помешкання, організації захисту прав мігрант_ок створили ситуативні коаліції зі сквотерським рухом і волонтер_ками. Ці помешкання стали альтернативою негуманним таборам, де грецькі органи влади досі утримують не одну тисячу шукач_ок притулку. 🔻 У публікації на Mistosite культурологиня Юстина Кравчук зосереджується на історії афінських сквотів для біжен_ок у політичному, урбаністичному та соціальному контексті. Фото: Дарина Мамайсур *** Стаття опублікована у червні 2025 року.

✍️ Публікуємо конспект діалогу УкрУрбанФоруму 2025, присвяченого архітектурі у прифронтових Сумах. «Після повномасштабного вторгнення, саме на цій хвилі ентузіазму й опору, ми почали по-справжньому шукати себе — і певного успіху в цьому досягли. Ми віднайшли свою міську ідентичність». Про місто, що стало символом обʼєднання спільноти під час війни, про ініціативу @architects_sm та про виклики, з якими стикається громада через обстріли та відновлення культурної спадщини, розповідав архітектор Юрій Леонець @larfell_work . Модерувала розмову Людмила Яворська @yavorska.lutsk , керівниця @misto.media . Український урбаністичний форум організовує @cedos_ua за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. Локальні партнери УкрУрбанФоруму 2025 — @algorytmngo та @urbanvisionlutsk . Головний інформаційний партнер — урбаністична платформа @mistosite .

👉 Публікуємо оновлену версію допису із коректним зазначенням першоджерел, використаних під час підготовки статті. *** У зруйнованому Маріуполі Росія використала одну з дуже цинічних «технологій окупації». З міста зробили показову вітрину імперії, крізь яку демонструють, як турботливо держава ставиться до своїх територій та їх житель_ок, не шкодуючи грошей на відновлення і розбудову. Ця технологія окупації ґрунтується на створенні нової інфраструктури, якої життєво необхідно потребує населення. Таким чином, окупаційна влада переходить від експліцитного, фізичного насилля (за посередництва авіабомб, танків і снарядів) до імпліцитного, яке ховається за відбудовою та риторикою гуманітаризму. Про інфраструктурне насилля в окупованому Маріуполі читайте у статті соціологині Лілії Вахняк. Ілюстрація створена @studioserigraph на основі фотографії з протесту мешкан_ок знесеного будинку, на місці якого побудували ЖК «Невский». Ми підготували цю публікацію у межах проєкту «Лабораторія доказового відновлення і згуртованості», що виконується за фінансової підтримки Програми Matra Королівства Нідерланди. ℹ️ «Технологія окупації» — термін, запропонований групою автор_ок (Світланою Матвієнко, Сіторою Руз та І. Вінсент) у статті Technologies of Russian Colonialism: Occupation, Persistence, Implication (The Funambulist, 2024).

🌱 @rozsadnyk_prostir — це унікальний публічний простір міського садівництва та городництва у Львові. У розмові з Анжелікою Зозулею, співзасновницею «Розсадника», ми говоримо про те, як сад може стати місцем екопросвітництва та природотерапії, простором для неформальної освіти й експерименту. Фото: ПРООН, Дарина Ніколенко (Мамайсур), Тетяна Джафарова, Ірина Федосеєнко, Ірина Довгополюк Ми підготували цю публікацію у межах проєкту «Лабораторія доказового відновлення і згуртованості», що виконується за фінансової підтримки Програми Matra Королівства Нідерланди.

🌿 «Ми розглядаємо сад як політичний інструмент, через який можна аналізувати історичні травми, колоніальні спадщини, екологічну несправедливість. Він стає місцем розплутування складних переплетень між культурною пам’яттю та інфраструктурним насильством, між екологією та економікою, між людським і більш-ніж-людським». 🔹 Як війна, економіка, історичний контекст, кліматична криза та соціальні зміни можуть впливати на наші уявлення про землю? У статті на Mistosite дослідниця соціоекологічного дизайну Єва Купченко розповідає про дослідницько-навчальний проєкт для підлітків «Критичні сади». Ми підготували цю публікацію у межах проєкту «Лабораторія доказового відновлення і згуртованості», що виконується за фінансової підтримки Програми Matra Королівства Нідерланди. Графіка: Єва Купченко Перше фото: Robert Katzki / Unsplash

🗺 Однією з особливостей УкрУрбанФоруму є мандрівний формат. З 2018 року його учасни_ці зустрічалися у пʼяти містах: Києві, Запоріжжі, Вінниці, Чернівцях та Луцьку. Цьогоріч ви можете запросити @ukrurbanforum у своє місто. Для цього заповнюйте заявку за посиланням у шапці профілю. 📆 Прийом заявок триває до 31 березня. Форум організовує @cedos_ua за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. Фото: Руслан Сац

🏙 Досвідом проведення архітектурного конкурсу для центральної площі Варшави на діалозі УкрУрбанФоруму 2025 поділився Губерт Траммер, архітектор з Польщі. 🔹 Як змінювався простір центральної площі Варшави? 🔹 Як під час конкурсу організовували громадські консультації? 🔹 Чим досвід Варшави може бути корисний Україні? Читайте конспект діалогу на Mistosite. Розмову модерувала Алевтина Драженко, активістка-урбаністка, експертка з громадського залучення та керівниця проєктів в @ro3kvit . 👉 На фото в каруселі — центральна площа Варшави після реконструкції, 2025 рік. Український урбаністичний форум організовує @cedos_ua за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. Локальні партнери УкрУрбанФоруму 2025 — @algorytmngo та @urbanvisionlutsk . Головний інформаційний партнер — урбаністична платформа @mistosite .

Оголошуємо опенкол на участь у памʼяткоохоронній резиденції «Чому плачуть маскарони?», яка відбудеться з 11 до 26 квітня 📢 Запрошуємо митців/кинь, архітекторів/ок, активістів/ок, істориків/инь, фотографів/ок, реставраторів/ок, дослідників/ць, музикантів/ок, письменників/ць, представників та представниць інших практик попрацювати з темою архітектурної спадщини Києва, зведеної до 1922 року (тобто імперської доби та в наступні роки за часів Української революції). Кураторки резиденції: Дарʼя Корба @dasha_korba , Поліна Пискурьова @molodyk_u_travni , Тетяна Тадай @ta.tadai Дизайн: Ярослава Ковальчук @yasiadesign Комунікації: Андрій Смірнов @a_wonrims Ідея та координація: Настя Кузьменко @kuko.a_ya , Олександр Лень @fima_druker 📅 Open Call триває до 22 березня включно. Результати відбору ми оголосимо вже 6 квітня. Дізнатись детальніше про резиденцію та подати свою заявку — можна за посиланням у описі профілю. Проєкт об’єднує команди беззвучно до глухоти, @kut_artistrunspace , @map_renovation , @snobs_project , @mistosite та @namu.museum . Резиденція стала можливою завдяки програмі @vilnoprogram , @insha_osvita_community , що реалізовується за підтримки @boschstiftung .