KRIS PITERMAN | interior decor & styling

Історія про те, як я @noisy.voices.lisbon декорувала. Ви питали, де я ділась, а я просто красу створюю 🪽

За останні дні тут з’явилось багато нових людей (привіт вам 🤍). Я — Кріс, декоратор [стиліст] просторів. У цьому пості зібрала формати, з якими працюю. Я вірю, що гармонійні простори народжуються з продуманих деталей, де кожна річ має сенс, функцію, і розповідає історію. 📩 Якщо відчуваєте, що ваш простір потребує підтримки декоратора — пишіть у дірект чи переходьте за посиланням у біо.

Люблю красивий побут, і точно знаю про нього багато. Але ще більше я люблю красиву їжу. Тож якщо не знаєте, що мені подарувати, cooking book or cooking class or supper club is always a good idea!

Solo-tripping to Paris. За пару днів вдалось відпочити, дуууже смачно поїсти, зробити легкий шопінг та викреслити пару робочих задач. В передчутті наступного марафону з другою дитиною дозволяю собі ще більше часу наодинці.

Кожну суботу я стараюсь проводити активно та приділяти особливу увагу родині. При цьому час для себе залишається святим, і догляд за шкірою в цьому списку – задача номер один. В цьому мені допомагають два класних продукти з лінійки Renergie від Lancome @lancomeofficial . ⁃ Rénergie H.C.F. Triple Serum – потужна сироватка, що класно працює з першими зморшками та робить шкіру прожною та сяючою • Rénergie H.P.N. 300-Peptide Cream – пептидний крем, який допомогає інтенсивно зволожувати шкіру, покращувати її текстуру та вирівнювати тон. Всього два продукти, а разом із ними швидка, легка, але дуже дієва рутина догляду за шкірою. #реклама #lancome #renergie

Красиві, щасливі ми в солодкому очікуванні +1. Часточка життя, ще один щасливий кадр. Нашій родині в цьому році буде 5 років. А правда, як завжди, дуже багатошарова. За красивими картинками стоїть праця. Іноді навіть монотонна, кропітка, повільна. Стоїть бажання бути один з одним, чути, шукати компроміси, шукати шляхи і рішення, жити краще, робити іншого щасливіше, дарувати спільний якісний час. Зростати, підтримувати, вставати, коли падаємо. Там стоїть розуміння, прощення, численні вибори на користь один одного. Бажання вивчати себе та іншого, бажання зрощувати свою зграю. І навіть лікувати травми один одного. Бо справжня любов і на таке здатна. Тож зараз я ще більше пишаюсь словом «ми», коли вживаю його. І коли я чую, що ті стосунки, за які треба боротись, просто не ваші, хочу сказати наступне. Боротись за стосунки і правда звучить жорстко, але стосунки без роботи, зусиль та уваги, здається, приречені ще більше. «Дар пророцтва, дар мов, дар знання — усе це зникне, але любов ніколи не скінчиться.» Наші діти тому підтвердження. Ця любов вже закарбована.

Пасхальний стіл в цьому році такий. @hatne.studio @firerabbitua @annaninanl @haydesign

Кохання з @oleksandr.piterman набуває нових форм, або серйозна причина моєї відсутності 🪽

Цей інстаграм завжди був про реальне життя. Сьогодні щедру порцію залишаю. Пасхальні вихідні з друзями, перша паска Ліора, виноградники на сході сонця та спокій. І моє напрочуд вдале рішення взяти камеру в руки ☺️

Interior decoration for @the_cheese_bakery . Нещодавно завершився напевно поки що наймасштабніший проєкт в моїй скромній практиці. За кількістю одиниць декору та складності логістики точно. Новий Cheese Bakery у Львові вийшов правда дуже красивий, чому я щиро радію, і дуже особливим. Тут шукала вінтажний посуд по всій Скандинавії. І навіть виманила італійську буквально сільську мануфактуру на пару людей відправити транш тарілок в Україну. Полювала на світильники, бра та люстри по всьому світу за проєктом @iam_design_ukraine . Збирала декор, щоб вам було затишно в закладі. А взагалі тут працювала величезна команда спеціалістів. Сходіть, як будете у Львові. Кажуть, там неймовірні булки та вечері.

Недавно прочитала коротку статтю, що заставила мене нормально підвиснути у власному діалозі – Clickbate to Cliche на порталі The World of Interiors від засновника Diet Prada. Він розмірковує про те, як інтернет, хештеги і фаст-тренди перестали допомагати нам розуміти, що нам насправді подобається. Бо все сильно спрощується до ярликів. Класна цитата: «коли “смак” диктується алгоритмами, навіть великий дизайн стає одноразовим. Диван Camaleonda Маріо Белліні — колись тріумф 70-х, символ модульності — був “затікто́чений” до забуття. Річ, створена, щоб жити десятиліттями, стала неактуальною за два роки — жертва контенту і лайків.” Смак сьогодні часто зводиться до ярликів. Chinoiserie — це просто “щось з азійським вайбом”. Wabi-sabi — сухі гілочки у глиняній вазі, хоча це філософія про минущість і недосконалість. Mid-century — взагалі вже тег на все підряд. І тут я задумалась. З одного боку, в епоху, де розвиток смаку вже не потребує тільки музеїв чи книг з дизайну, ми ж справді спираємось на інтернет як на нову платформу знань. А всі ці ярлики та лейби — просто сучасна мова, якою ми намагаємось категоризувати те, що нам подобається. А з іншого (і це дуже важливо) чи не обманюємо ми себе, коли стрибаємо у потяг чергового тренду під гаслом “це модно, а значить красиво”? Чи не втрачаємо ми ту частину свого смаку, яку ще не дослідили, не дали їй визріти, не занурились у неї глибше, замінивши пошук коротким reels в Instagram? Я це добре відчуваю, бо і сама стою в лавах тих, хто створює контент і певною мірою спрощую в своїй розсилці, щоб пояснити основи. Але смак — це не тільки натхнення із соцмереж. Це література, кіно, музеї, історія, навіть певною мірою розуміння політики та світобудови. Це розуміння пропорції, гармонії, контексту. Це час. І тому питання, яке залишається зі мною: як у світі швидкого контенту говорити по суті і зі змістом? І де цей баланс між боротьбою за увагу та глибиною. Зітхаю задумливо.

Я вірю у велику любов. @oleksandr.piterman 💖