![коли йдеш вигулювати псів у притулок, то варто не забувати про декілька речей.по-перше, не факт, що ви не вступите в лайно (але не факт, що і вступите). по-друге, не факт, що пси будуть раді саме вам, що вони бавитимуться і хотітимуть з вами гуляти (але не факт, що і не хотітимуть). по-третє, не факт, що ця прогулянка зарядить вас позитивними емоціями (але не факт, що і не зарядить).мене ці прогулянки заряджають чимось гірко-солодким. на мою думку, немає на світі достойнішої любові істоти, аніж пес. мені гірко приходити в місце, де гідні любові істоти сидять в переповнених вольєрах, бо так склалося. але я вдячна людям, які піклуються про вольєрних псів, щоденно насипають їм корм, лікують кашель та ентерит, миють від лайна підлогу. піклуватись про інших - це взагалі часто стикатися з їхнім лайном.піклування про інших - це майже завжди жіноча робота. вона вимагає бездонного ресурсу: терпіння, прощення та часу. наша економіка працює таким чином, що найбільшу компенсацію отримують ті, хто генерують найбільше профіту, а не ті, хто задовільняє найбазовіші потреби інших. але стратегічно кажучи, я не знаю, що може ціннішого дати тобі інша людина, аніж терпіння і час.майже всім притулковим псам потрібен час, щоби довіритися людині. деяким вистачає кількох хвилин і смаколика. багатьом іншим псам потрібні довгі години чи й дні. думаю, що найцінніша робота/найбільший прогрес у таких псів відбувається в ті моменти, коли ти просто тихо знаходишся поруч із ними. без доторків, ігор, смаколиків, тренувань, зайвих емоцій. просто моменти твоєї присутності, коли ти дозволяєш істоті переживати поплаву, тягнути повідець, впиратися, тремтіти, ховати хвоста, гавкати на всіх і вся, фруструвати.цей час, коли ти даєш іншій істоті можливість переживати поплаву і знаходишся поряд, не можна пришвидшити чи оптимізувати. його не можна зробити логічним, не можна поєднати з чимось іншим, не можна монетизувати. такий час виснажує, бо він вичерпує твоє терпіння і змушує бути свідком вразливості іншої істоти. цей час і цю присутність може дати лише терпляче живе створіння; їх не можна згенерувати в chat gpt або придбати на аліекспресі зі знижкою.вірогідно, цей допис не лише про псів]()
коли йдеш вигулювати псів у притулок, то варто не забувати про декілька речей.
по-перше, не факт, що ви не вступите в лайно (але не факт, що і вступите). по-друге, не факт, що пси будуть раді саме вам, що вони бавитимуться і хотітимуть з вами гуляти (але не факт, що і не хотітимуть). по-третє, не факт, що ця прогулянка зарядить вас позитивними емоціями (але не факт, що і не зарядить).
мене ці прогулянки заряджають чимось гірко-солодким. на мою думку, немає на світі достойнішої любові істоти, аніж пес. мені гірко приходити в місце, де гідні любові істоти сидять в переповнених вольєрах, бо так склалося. але я вдячна людям, які піклуються про вольєрних псів, щоденно насипають їм корм, лікують кашель та ентерит, миють від лайна підлогу. піклуватись про інших - це взагалі часто стикатися з їхнім лайном.
піклування про інших - це майже завжди жіноча робота. вона вимагає бездонного ресурсу: терпіння, прощення та часу. наша економіка працює таким чином, що найбільшу компенсацію отримують ті, хто генерують найбільше профіту, а не ті, хто задовільняє найбазовіші потреби інших. але стратегічно кажучи, я не знаю, що може ціннішого дати тобі інша людина, аніж терпіння і час.
майже всім притулковим псам потрібен час, щоби довіритися людині. деяким вистачає кількох хвилин і смаколика. багатьом іншим псам потрібні довгі години чи й дні. думаю, що найцінніша робота/найбільший прогрес у таких псів відбувається в ті моменти, коли ти просто тихо знаходишся поруч із ними. без доторків, ігор, смаколиків, тренувань, зайвих емоцій. просто моменти твоєї присутності, коли ти дозволяєш істоті переживати поплаву, тягнути повідець, впиратися, тремтіти, ховати хвоста, гавкати на всіх і вся, фруструвати.
цей час, коли ти даєш іншій істоті можливість переживати поплаву і знаходишся поряд, не можна пришвидшити чи оптимізувати. його не можна зробити логічним, не можна поєднати з чимось іншим, не можна монетизувати. такий час виснажує, бо він вичерпує твоє терпіння і змушує бути свідком вразливості іншої істоти. цей час і цю присутність може дати лише терпляче живе створіння; їх не можна згенерувати в chat gpt або придбати на аліекспресі зі знижкою.
вірогідно, цей допис не лише про псів
1 year ago
