☀️👉🍐З космічних широт до груші в саду Конотопської метеостанції — про сонячну енергію та рослини, які вміють її накопичувати, говорили під час наукового пікніка.
Найбільша сонячна лабораторія працює просто навколо нас — у рослинах. Згадали про фотосинтез і простежили, як сонячна енергія перетворюється на життя. На прикладі груші з молодими плодами говорили про те, як дерева накопичують енергію в плодах, корінні, бруньках і навіть у деревині. Кожне дерево — наче акумулятор сонця.
“Також ми вивчили зразки різних видів дерев. Найбільше всіх вразив ясен — важкий і гладенький. Інші дерева помітно легші, навіть дуб. Учасники переконалися в цьому під час роботи з деревиною: різні породи дерев по-різному піддавалися рубанню, колінню чи пилянню, тож для кожної доводилося прикладати різні зусилля.
Деревина накопичує енергію Сонця і віддає її нам, наприклад, коли згорає на багатті. Саме воно стало центром уваги нашого товариства. Також за допомогою сучасного акумуляторного інструмента нам з учасниками вдалося надати обрізку гілляки подобу людського обличчя та виготовити невеличкі сувеніри — підставки під телефон”, — розповів Сергій Панченко, ботанік, очільник екостанції “Острівець практичної ботаніки”.
Дякуємо за чудові фото Наталії Любиві.
───
Велоекскурсія-квест організована екостанцією Острівець практичної ботаніки за сприяння Мережі ексостанцій України у межах Марафону кліматичної адаптації УКМ – загальноукраїнської громадської ініціативи, спрямованої на підвищення обізнаності суспільства про наслідки кліматичної кризи та необхідності адаптації до них.
Захід реалізовано за підтримки ГО Екодія в межах проєкту “Підтримка України в імплементації Паризької угоди та адаптації до зміни клімату в Чорноморському регіоні (PAABS), що фінансується Федеральним міністерством довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи.
#МарафонКліматичноїАдаптації #МКА2026
Продовження у коментарях.👇
🐟🛟 Щовесни риби шукають місця, де зможуть безпечно залишити потомство — тихі мілководдя, зарості водяних рослин і затишні прибережні зони. Але через господарську діяльність людей і кліматичні зміни водойми змінюються: наприклад, рівень Дністра коливається дедалі різкіше, береги замулюються, а рослинність, необхідна для природного нересту, зникає. Багато видів риб буквально втрачають місця для продовження життя.
⚡ Але рішення є — можна створювати і встановлювати штучні нерестовища, які стають безпечним прихистком для майбутнього покоління риб і водночас допомагають екосистемам залишатися стійкими до кліматичних змін. Саме воно об’єднало зусилля команд екостанції "Мис Комарів на Бакоті"", Національного природного парку "Подільські Товтри", учнів та молоді Староушицької та Китайгородської громад.
75 учасників екоосвітніх заходів — школярі та молодь — проводили польові дослідження, вивчали екосистеми Дністра та Бакотської затоки, знайомилися з методами біоіндикації та аналізували стан водойм. Старшокласники працювали з природними індикаторами якості води, спостерігали прибережні території та формували висновки про вплив кліматичних змін на річкові екосистеми. А для молодших учасників організували інтерактивні екоосвітні заняття про відповідальне ставлення до природи і роль щоденних дій у збереженні довкілля.
Окремою частиною стала природоохоронна акція зі встановлення багаторазових нерестових гнізд для риб-фітофілів у прибережній зоні Дністра та Бакотської затоки разом із працівниками нацпарку та обговорення подальшого екомоніторингу природного відтворення риб.
Такі заходи поєднують польову науку, екологічну освіту та практичну природоохоронну діяльність, допомагаючи молоді краще зрозуміти цінність водних екосистем Бакоти та необхідність їхнього збереження.
#МарафонКліматичноїАдаптації #МКА2026
Продовження 👇
Марафон кліматичної адаптації добігає до завершення 🗓️
У програмі 16-17 травня:
▪️Інтерактивна настільна гра «Екотопія» у @rozsadnyk_prostir від ГО «ПЛАТО»
▪️Презентація станції «Природні архіви зміни клімату» від Кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича
▪️Науковий пікнік «Розмови за дослідженнями рослин, клімату і погоди» на базі метеорологічної станції у місті Конотоп від @ecostation.network (екостанція «Острівець практичної ботаніки»)
Деталі в описі профілю ⬆️
Вже незабаром презентуємо підсумки нашої масштабної адаптаційної ініціативи та розіграємо презенти серед всіх, хто долучився 🎁
Фото: @ecostation.network , Острівець практичної ботаніки, @ngoforza , Бібліотека для дітей м. Сарни, Староушицький ліцей, Вінницький обласний ліцей
⚡️Друзі, приєднуйтеся до онлайн-трансляції конференції Soil Assembly "Регенерація ґрунтів в умовах війни та повоєнного відновлення" з 10:00 до 18:00 за посиланням у сторіз та збережених "Події".
───
Прогарма конференції:
10:00–10:10 — Вітальне слово.
10:10–10:40 — Досвід дослідження геологічного середовища та ґрунтів через призму впливу воєнних дій. Катерина Деревська, Національний університет "Києво-Могилянська академія".
10:40–11:10 — Результати реалізації проєкту "Пошкоджені війною ґрунти: відновлення та ремедіація", 2025–2026 рр. Олена Мельник, PhD, Бернський університет прикладних наук, Інститут сільського та лісового господарства і харчових технологій, Швейцарія.
11:10–11:40 — Просторовий розподіл важких металів та оптимізація методів ремедіації на порушених війною агроландшафтах півдня України. Сергій Лавренко, Херсонський державний аграрно-економічний університет.
11:40–12:10 — Перерва.
12:10–12:40 — Від локального кратера до мозаїчного забруднення: порівняльна характеристика стану ґрунтів у зонах влучань: Сумська, Чернігівська, Харківська та Донецька області. Еліна Захарченко, Сумський національний аграрний університет.
12:40–13:10 — "Наука для бізнесу" — вектори відновлення ґрунтів, порушених війною. Світлана Корсун, BTU Institute of Biotechnology.
13:10–14:10 — Перерва.
14:10-14:30 — Проєкт «Chornozem»: розробка альтернативного методу для просторової візуалізації забруднення ґрунтів важкими металами. Ярослава Шилик, Zürcher Hochschule der Künste, Швейцарія.
14:30-15:00 — Лендарт як мистецтво землі: екологічні сенси та мистецькі практики в Україні на прикладі проєктів АртПоля. Мирослава Ганюшкіна, Агенція АртПоле.
15:00-15:30 — Природоорієтовані рішення проти важких металів у ґрунті. Ірина Проценко, WWF-Україна.
15:30-16:00 — Перерва.
16:00-16:20 — Біочар і ґрунти. Богдан Попов, Мережа екостанцій України.
16:20-16:40 — Відновлення землі у воронках від вибухів за допомогою технології теплих грядок Розума. Віра Родіонова, ГС “Пермакультура в Україні".
16:40-17:10 — Цифрова регенерація ґрунтів: як низові ініціативи стоять в авангарді добровільної карбонової економіки. Максим Залевський, GEN Ukraine.
💦 Попри мінливу погоду, тема дефіциту води сьогодні стає дедалі важливішою для українських громад, фермерів і окремих домогосподарств. Як забезпечити свої потреби в технічній воді чи для поливу, розповів Богдан Попов, очільник екостанції "Глибокі Балики" на лекції-практикумі у Центрі Життєстійкості Ржищівської міської територіальної громади.
Учасники говорили про те, як збирати дощівку з дахів, а також зберігати її, як облаштувати прості системи водозбору з дахів будинків, скільки води можна накопичити навіть із невеликої покрівлі та які типи резервуарів найкраще підходять для різних потреб.
Під час практичної частини розглядали приклади підземних і наземних ємностей, модульних резервуарів, конструкцій з різних резервуарів (бетон, глина, пластик), а також базові принципи розрахунку об’ємів водозбору. Наприклад, дах площею 6×8 метрів дозволяє зібрати десятки кубометрів води протягом сезону опадів — ресурс, який може суттєво підтримати сад, город або молоді дерева у посушливі періоди.
Окрему увагу приділили тому, що збір дощової води — це не лише про економію. Це також про адаптацію до змін клімату, зменшення навантаження на свердловини та централізовані системи водопостачання, а також про формування більш стійких домогосподарств.
Такі локальні рішення можуть здаватися простими, але саме з них часто починаються зміни у ставленні до природних ресурсів і відповідального господарювання.
-----------------------------------------
Лекція-практикум організована екостанцією “Глибокі Балики” за сприяння Мережі екостанцій України у межах Марафону кліматичної адаптації УКМ – загальноукраїнської громадської ініціативи, спрямованої на підвищення обізнаності суспільства про наслідки кліматичної кризи та необхідності адаптації до них.
Захід реалізовано за підтримки ГО Екодія також в межах проєкту “Підтримка України в імплементації Паризької угоди та адаптації до зміни клімату в Чорноморському регіоні (PAABS), що фінансується Федеральним міністерством довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи.
#МарафонКліматичноїАдаптації #МКА2026
🚵♀️ Велосипеди, городи й розмови про клімат — у Попівській громаді відбулися велоквест та круглий стіл, присвячені природоорієнтованим рішенням і традиційному городництву як способу адаптації до змін клімату. Разом із ботаніком та очільником екостанції Острівець практичної ботаніки Сергієм Панченко учасники досліджували місцеві практики у селах Заводське, Вирівка та Таранське, спілкувалися з мешканцями та фіксували приклади кліматоорієнтованих рішень у домогосподарствах.
Під час велоквесту учасники знайомилися з природоорієнтованим городництвом і вчилися помічати адаптивні практики у повсякденному житті. Серед них — використання сидератів, мульчування, компостування, укриття грядок агроволокном та інші агротехнічні прийоми, які допомагають зберігати вологу й підтримувати родючість ґрунту.
На круглому столі обговорили результати дослідження та роль городництва як елемента нематеріальної культурної спадщини. Йшлося не лише про вирощування їжі, а й про передачу знань між поколіннями, збереження локальних сортів, екологічну свідомість та зв’язок людей із землею.
“Городництво — це щось більше, ніж просто про їжу. Це спосіб життя, що формує повагу до природи й навички адаптації до змін клімату. Водночас ми бачимо, що кліматичній адаптації на городі досі бракує комплексного підходу — як на рівні домогосподарств, так і на рівні великих підприємств”, — наголосив Сергій Панченко.
───
Велоекскурсія-квест організована екостанцією Острівець практичної ботаніки за сприяння Мережі ексостанцій України у межах Марафону кліматичної адаптації Українська кліматична мережа – загальноукраїнської громадської ініціативи, спрямованої на підвищення обізнаності суспільства про наслідки кліматичної кризи та необхідності адаптації до них.
Захід реалізовано за підтримки ГО Екодія в межах проєкту “Підтримка України в імплементації Паризької угоди та адаптації до зміни клімату в Чорноморському регіоні (PAABS), що фінансується Федеральним міністерством довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи.
#МарафонКліматичноїАдаптації #МКА2026
🌳Природа зберігає більше відповідей про клімат, ніж здається на перший погляд. Запрошуємо дослідити їх разом на науковому пікніку "Розмови за дослідженнями рослин, клімату і погоди"!
16 травня з 16:00 до 18:30 у місті Конотопі на території метеостанції (вул. Успенсько-Троїцька, 104, вхід з вул. Прорізна) відбудеться зустріч для всіх, хто цікавиться деревами, погодою, кліматом і практичними навичками роботи з деревиною.
Під час події учасники зможуть:
▪️ознайомитися з роботою Конотопської метеостанції та основами фенологічних спостережень на прикладі плодових дерев;
▪️дізнатися, як дерева накопичують вуглець і чому вони важливі для стабілізації клімату;
▪️дослідити колекцію перерізів дерев та характеристики деревини;
▪️взяти участь у навчальних іграх і дослідах;
▪️долучитися до майстер-класу з обробки дерева та роботи з акумуляторним інструментом;
▪️навчитися основам безпечної роботи з деревиною та виготовляти власні сувеніри.
Кліматична адаптація починається з уважного погляду на природу. І саме такі зустрічі допомагають побачити, як багато в цьому залежить від нашого зв’язку з нею.
🍀 Науковий пікнік проведе Сергій Панченко, доктор біологічних наук, ботанік, очільник екостанції “Острівець практичної ботаніки”.
Фото: Конотопська міська рада
------------------------------------------------------------------
Велоекскурсія-квест організована екостанцією Острівець практичної ботаніки за сприяння Мережі ексостанцій України у межах Марафону кліматичної адаптації Українська кліматична мережа – загальноукраїнської громадської ініціативи, спрямованої на підвищення обізнаності суспільства про наслідки кліматичної кризи та необхідності адаптації до них.
Захід реалізовано за підтримки ГО Екодія в межах проєкту “Підтримка України в імплементації Паризької угоди та адаптації до зміни клімату в Чорноморському регіоні (PAABS), що фінансується Федеральним міністерством довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи.
#МарафонКліматичноїАдаптації #МКА2026
Понад сотня подій відбулася у перший тиждень Марафону кліматичної адаптації 👏 Але це ще не кінець, адже багато ініціатив організовують активності найближчими днями.
🗓 13 травня
- відкриття подачі заявок на конкурс Adapterra UA від @go.ecoclub
- вебінар для школярів щодо адаптації до зміни клімату від @ngoforza
- вебінар «Кліматична освіта для всіх і кожного. Як адаптуватися до зміни клімату?» від @ecoclub_green_wave_ua
- вебінар “Ліс – твоє місце сили у часи змін” від @forestcom_ua
🗓 14 травня
- освітній майстер-клас з вивчення стану водойм та збереження водного і навколоводного біорізноманіття від Екостанції «Мис Комарів на Бакоті», @ecostation.network (Староушицька громада, Хмельницька область)
- лекція «Холістичний водний менеджмент: збір, зберігання та використання дощової води у домогосподарствах і громадах» від Екостанції «Глибокі Балики», @ecostation.network (місто Ржищів, Ржищівська громада, Київська область + онлайн)
🗓 15 травня
- вебінар для вчителів про адаптацію до зміни клімату від @ngoforza
- семінар для професійних журналістів і блогерів від @forestcom_ua (Львів + онлайн)
🗓 16 травня
- проведення рольової гри про мешканців і мешканок багатоквартирного будинку «Екотопія» у @rozsadnyk_prostir від ГО «Плато» (Львів)
Детальніше знайомтеся з цими та багатьма іншими подіями на тематичній сторінці (посилання в описі профілю⬆️)
Фото: @eco_misto , Бібліотека на Пріорці для дітей, Казанківський професійний аграрний ліцей, Громадська організація «Екологічно-гуманітарне об’єднання Зелений Світ»
#МарафонКліматичноїАдаптації #МКА2026
🌱 Відновлення України починається із землі! 16 травня 2026 року на екологічній дослідницькій станції “Глибокі Балики” відбудеться конференція Soil Assembly "Регенерація ґрунтів в умовах війни та повоєнного відновлення". Подія об’єднає науковців, екологів, аграріїв, митців і представників громадянського суспільства для спільного пошуку рішень щодо відновлення ґрунтів, пошкоджених війною.
Учасники говоритимуть про сучасні дослідження стану ґрунтів і геологічного середовища в різних регіонах України, природоорієнтовані підходи до ремедіації та практичні рішення для післявоєнного відновлення територій. Конференція стане простором міждисциплінарного діалогу та обміну досвідом між наукою, екологією, аграрним сектором, бізнесом і мистецтвом.
❗ Доєднатися до онлайн-трансляції конференції можна з 10:00 до 18:00. Посилання на трансляцію та програму конференції у сторіз та збережених "Події".
───
Захід Soil Assembly організовано Громадською Організацією «Мережа екостанцій України» в межах проєкту SoilTribes.
SoilTribes (101157729) фінансується Європейським Союзом. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Виконавчого агентства з досліджень ЄС (REA). Ані Європейський Союз, ані Виконавче агентство з досліджень ЄС (REA) не можуть нести за них відповідальність.
🌿 І на завершення про природоорієнтовані рішення в туризмі хочемо підсилити її головний меседж ще одним важливим сигналом: туризм майбутнього дедалі більше пов’язаний із природою, локальністю та стійкістю. Саме про це йдеться у новому звіті (посилання в коментарях), опублікованому на офіційній платформі Єврокомісії EU Tourism Platform, який визначає 7 головних мегатрендів туризму на 2026 рік.
Ці зміни не виникли раптово. Це наслідок впливу пандемії COVID-19, кліматичних змін і зростаючої суспільної тривоги щодо екологічної кризи. Водночас розвиток інструментів штучного інтелекту спростив самостійне планування подорожей, подолання мовних бар’єрів і доступ до локального досвіду — без необхідності користуватися послугами великих туристичних операторів.
Усе це поступово змінює саму філософію подорожей. Люди дедалі частіше обирають не "споживати місце", а досвід взаємодії з природою, культурою та громадою.
Серед головних мегатрендів туризму 2026 року:
▪️стале пересування та розвиток екомобільності;
▪️попит на змістовний, локальний і "повільний" туризм;
▪️цифровізація та використання штучного інтелекту в подорожах;
▪️відмова від подорожей у сезонні піки;
▪️зростання wellness-туризму та активного туризму;
▪️залучення місцевих громад до розвитку туризму;
▪️посилення уваги до кліматичної стійкості туристичних дестинацій.
Цікаво, що більшість із цих трендів прямо або опосередковано пов’язана з природоорієнтованими рішеннями. Адже саме природні території, локальні спільноти, сталі практики та дбайливе управління ресурсами дедалі більше формують конкурентну перевагу територій.
Туризм змінюється. І, схоже, майбутнє — за подорожами, які не виснажують місце, а допомагають йому жити.
#ПОРдляТуризму #МЕУстійкийтуризм #МарафонКліматичноїАдаптації #мка2026
----------------------------------
Матеріал створено у межах Марафону кліматичної адаптації Українська кліматична мережа – загальноукраїнської громадської ініціативи, спрямованої на підвищення обізнаності суспільства про наслідки кліматичної кризи та необхідність адаптації до них.
🍀 Лучно-степові ділянки Холодного Яру, об’єкта Смарагдової мережі, є вразливими осередками біорізноманіття, що потребують продуманого управління. Без догляду вони поступово заростають деревами й втрачають характерні для них види рослин і тварин. Тому сьогодні дедалі більшого значення набувають природоорієнтовані підходи до управління такими територіями, зокрема, контрольований випас худоби.
“Команда нашого проєкту вже провела наукові дослідження лучно-степових ділянок у Холодному Яру із залученням громадськості, учнів та студентів. Вони показали, що обстежені ділянки колись були вкриті лісовою рослинністю. Тому й спостерігається відносно бідний видовий склад рослин, що необхідно враховувати під час організації їх збереження.
Саме тому делегація фахівців НПП “Холодний Яр" та представників Медведівської громади відвідала екостанцію "Глибокі Балики", де знайомилася з практикою збереження та відтворення лучно-степових оселищ за моделлю холістичного планового пасовищного менеджменту”, — розповів Сергій Панченко, науковий експерт проєкту "Степ — природний та культурний простір Смарагдової мережі".
Практичну частину візиту провів Богдан Попов — голова ГО "Мережа екостанцій України" та директор її наукового підрозділу екостанції "Глибокі Балики". Під час воркшопу учасники дізналися про принципи організації регульованого випасу, розрахунки пасовищного навантаження та вплив тварин на природні оселища.
Особливу увагу приділили урочищу "Підкова", де система контрольованого випасу працює вже п’ятий рік. Попри складний рельєф і проблеми з водозабезпеченням, вже помітні перші результати: травостій поступово змінюється на користь злаків, а рослинність починає стримувати поширення інвазійних деревних видів.
Під час обговорення учасники дійшли висновку, що впровадження такого підходу в Холодному Яру потребує організації та співпраці між різними сторонами. Найкраще випас за цією моделлю організувати за межами нацпарку, де доглядати такі пасовища міг би кооператив місцевих власників худоби, використовуючи землі комунальної власності.
#ANTS_EUinLocalActio
------------------
Продовження в коментарях.
❤️🩹 Війна залишає після себе не лише зруйновану інфраструктуру, а й масштабну потребу у фізичному та психологічному відновленні людей.
За оцінками експертів та Міністерства охорони здоров'я України, після завершення війни до 50% населення можуть мати потребу у ментальній допомозі, а понад 250 тисяч українців щороку уже потребують фізичної реабілітації. Серед тих, хто особливо потребує підтримки — військові та ветерани, діти, підлітки, люди старшого віку.
Наукові дослідження доводять, що перебування у природному середовищі допомагає зменшувати рівень стресу, позитивно впливає на психічний стан, концентрацію, сон і фізичне здоров’я.
Національний туризм і рекреація можуть стати не просто сферою відпочинку, а частиною системи післявоєнного відновлення країни.
Йдеться не лише про розвиток туристичних маршрутів, а про формування нового природорієнтованого підходу, що допомагає відновлювати людину через контакт із природою, одночасно зберігаючи та відновлюючи екосистеми. Наприклад:
▪️Збільшення острівців біорізноманіття, зелених зон та зеленої інфраструктури у містах.
▪️Інклюзивна природоорієнтована інфраструктура туристичних локацій — пандуси, настили, доступні вбиральні, ознакування маршрутів.
▪️Обладнані екостежки у дикій природі, розвиток хайкінгу, птахоспоглядання, “лісового купання”, громадянської науки та інших практик взаємодії людини з природою.
Важливими можуть стати й програми рекреації, що поєднують відпочинок із відновленням довкілля: висадка лісів, відновлення річкових русел, лісосмуг, рівайлдинг природних територій.
Такі практики допомагають не лише природі, а й самим людям — повертають відчуття причетності, дії та поступового відновлення країни власними руками.
Післявоєнна Україна потребуватиме туризму, що працює разом із природою й допомагає відновлювати і людину, і країну.
#ПОРдляТуризму #МЕУстійкийтуризм #МарафонКліматичноїАдаптації #МКА2026
----------------------------------
Матеріал створено у межах Марафону кліматичної адаптації – загальноукраїнської громадської ініціативи, спрямованої на підвищення обізнаності суспільства про наслідки кліматичної кризи та необхідність адаптації до них.
Фото: NadinNandin / Pixabay
