Січень 2025 року. Телефонний дзвінок від Олени Коляденко, яка пропонує мені написати музику до вистави. Я, ще не почувши, що саме треба зробити, кажу: «Звичайно!! Я на все згодна!»
Кладу слухавку - і мене починає тіліпати. У голові випливають думки:
«Господи, у що я вляпалася? Куди, Ань? Яка музика до вистави? Ти ж тільки вчора музичну школу закінчила і вивчила всі знаки в тональностях!»
І фіналочка:
вистава у Театрі Франка, а у головній ролі моновистави - Олена Кравець.
Чи цікаво мені було? Дуже!
Чи страшно? Капець як страшно. Це ж така відповідальність!!
Я беру всі свої страхи й невпевненість у кулак і поринаю в творчий процес.
Перші кроки були найскладнішими, я не розуміла з чого почати і яка взагалі потрібна музика.
Але з плином часу ми вибудували схему. Режисерка дала мені потужний поштовх, задала курс роботи - і воно пішло. Я б навіть сказала: полетіло! Музика народжувалась із такою швидкістю, що я не встигала за неї хапатися. Я жила цим проєктом, репетиціями, і отримувала справжню насолоду!
Зараз лежу і розумію: у моєму житті завжди так - те, чого я більше за все боюся і в чому я невпевнена, зрештою відкриває для мене нові кордони, можливості, змінює життя на «до» та «після».
Впевнена, що я така далеко не одна.
Всім, кому треба, особисто я вже подякувала - вони знають.
Але окремо хочу висловити вдячність кожній людині, яку я зустріла на своєму ще недовгому життєвому шляху,
і кожній ситуації, яка привела мене у те місце й ті обставини, в яких я є зараз.
“You don’t know what love is” arrangement by me 😋
Оце дивилася відео з академу і подумала, що прийшов час викласти щось в доказ того, що я реально граю на фортепіано, а то по по-моєму інстаграму може іноді здатися, що я з тих, хто «в теннисе больше всего любит теннис» :) вважаю свою гру далекою від ідеалу, але я дійсно отримала насолоду, граючи зі своїми друзями!
🎸: @cat_debussy
🥁: @yehorbalaban_drums
🪘: @olex_guk
📹: @dennisadumusic
