Оксана

перша плівка #1 [менське] 1. бабуся біля вишні у нас в дворі 2. бабуся сідає на веліка і газує додому 3-6. просто домашні фоточки з рідними [уманське] 7. Руся в дощ, загадкова 8. я в дощ біля улюбленого магазіна Умані 9. з дівчонками їли суші 10. пʼю і їм за здоровʼя родичів Русі [київське] 11. щаслива співробітниця тчху 12. ходили їсти корейську їжу 13. Лабуба 14. зустрічали ранок на андріївському узвозі під симфонії

я люблю Умань за те, шо там до нудоти купа магазинів і нема місць, де можна нормально поїсти за набережну і Софіївку за найсмачніші сінабони з пекарні на вокзалі за наілуччі секонди і смішні рекламні борди і за вулицю, яка в крайню нашу зустріч цвіла трояндами за двір, схожий на маленьку казку, де плететься виноград, де все буяє густо засадженими квітами, де крейзі бородата собачка пригає вище своєї голови і гризе ботінки за дім, з оздобленням стелі та стін в стилі рококо~ , за рожеву вбиральню, за громіздки сходи на горище, який ніби оберігає історію кожної, хто живе в тому домі за кішок-дурішок, які ніяк не потоваришують за кімнату, яка схожа на мою підліткову мрію і в якій зупинився час за Людину, яку подарувало мені це місто за її колоритні жарти і манеру говорити за її стиль у всіх речах, за які вона береться за її смачнючу їжу за її теплу усмішку, щире серце та обійми, в яких почуваєшся наче в обіймах хмаринки за її мудрість, настанови та підтримку за все, на що в мене не вистачає вміння описати, зате можу це відчувати дякую тобі 💖

Хаотичні фотки з Черкас

в перерві між вибухами в Києві заливаю фотокарточки з цьогорічної Умані

стільки фото мене за один раз тут ще не було фотографіями заповнюю відчуття втрати спогадів лютий 2025

Віднаходь своє коріння та допомагай війську🙌 Представляємо вам календарі на 2025 рік з елементами матеріальної та нематеріальної спадщини Чернігівського краю, Менської громади. Придбати їх можна за донат в 100 грн, всі виручені кошти підуть на допомогу військовим💸 Що ви отримуєте натомість? - 2 календарі розміром А3 з такими деталями: старими фотокартками строїв, притаманних нашому краю; з фрагментом народної пісні менською говіркою (відеозапис цієї пісні можна знайти в описі профілю @blakytnianka ); з мозаїчними панно та дерев'яним мереживом; з людьми, які долучаються та зберігають нашу спадщину☺️ - можливість споглядати на це все щодня і пишатися свої погодженням ще більше❤️ - впевненість у тому, що ваші донати підуть на допомогу нашим землякам військовим💪 Звіт гарантуємо! Замовити календарі можна, написавши в особисті @olamiyy або @nerushviktoriiamena Вартість комплекту (2 різні календарі) – 100 грн Ідея та дизайн, як календарів так і допису: @dear.proxy 💫

Не обзивайте суржиком те, як ви говорите. Бо скоріш за все то говірка. Для мене це слово вже доволі давно стало звучати як образа. Бо чому захід України говорить такою гарною українською, а їхні «леґінь», «філіжанка», «вуйко» чи «писок» це діалект, а те як говорить моя Батьківщина ( та і не тільки ) - це суржик? Я за те, щоб всі говорили українською, але якщо людина з народження балакала так званим суржиком, який насправді діалект - то треба нести це з собою. Адже це частинка того місця, де ми росли, це ціла історія, це те, що робить мову живою Мені сумно спостерігати як мова людей довкола мене стає більш вилизаною, ніж була роки 3 тому. За собою теж таке спостерігаю Но я хочу гаманить так, як це робить мая бабушка і рабили да неї її баба і дід. Для мене це важно, я чуствую себе так приналежнай да цілаї історії яка була да мене. І я хочу їсти мнуху з гурком, набирать воду у балсанкі, гулять літам пуд дарщом і казать «адиди», «пудиди» і «шейсят»

хотіла шось пафосне написать про проєкти, до яких я долучена, але лучче подивіться на останній знимок

Певно що залітаю в останній вагон брифу від @prjctr_institute та @zalizna.kramnytsia Ідей було багато, але зупинилась на концепції листівок із юності своїх батьків, коли на них розміщували визначні пам’ятки міста і кольоропередача була дещо тьмяна В колажі хотілось втулити якомога більше особисто для мене важливих місць, але їх так багато, тому залишила найосновніші і найпопулярніші елементи кожного з міст, які формують загальне враження про них На звороті листівки- символ міста. Для Києва це каштан, а для Чернігова - симаргл #продж_брифує

ти пахла кавою, вареною картоплею і теплом буржуйки ти звучала жвавими дискусіями, щирими розмовами, музикою і потріскуванням полін ти на смак була як найсмачніший чай і гостинці від військових ти зустрічала інколи невпевнено, самотньо, але готовою прийняти всіх і востаннє ти теж пахла теплом буржуйки, але звучала тихою тишею, на смак ти була гіркими слізьми і зустріла розгублено, востаннє

дякую собі і людям 🫶 і мамі 🤍