Друзі, сьогодні до мене підійшла моя донька Дарʼя і почала задавати питання по трагедію ЧАЕС….Певно все не просто так і саме сьогодні 40 років з Дня Великої Трагедії ЧАЕС🥲, цей день 26.04.1986 року сколихнув весь світ, всю Україну і сімʼю моїх рідних Николай Артурович Троценко та Зина Троценко батьки мого чоловіка, Микола Троценко та його сестри Oxana Kavun їх молоде життя било щасливим ключем і цей день перевернув все… це був не просто жах, а жах невідомого страху радіації і нерозуміння що чекає їх далі… мій свекор Троценко Микола Артурович з перших годин цієї трагедії був в епіцентрі ліквідації наслідків і відверто кажучи потім їм лікарі та фахівці казали що вони будуть жити тиждень/ потім місяць / потім рік… ( їх донці Оксані на той момент було 2 роки, а мій чоловік народився вже в 1989 році )на щастя 40 років минуло і Наш Герой радує нас та наших діток, своїх онуків,бо це відважна та смілива особистість. І я цим дописом хочу Подякувати йому та його сім’ї особисто і публічно 🙌🙌🙌 Подякувати всім хто був з ним і Всім Ліквідаторам цієї страшної катастрофи 🥺Знято на даний момент багато документальних фільмів та написано багато статей та дописів, але реальні події відкарбовані в його пам’яті, він точно знає як все було…. Бо тоді це була теж війна з невидимим ворогом… радіацією …. І згадувати не дуже любить цей день, очевидців лишилося до цього дня на сьогодні, вже не багато і я щиро дякую їм за їх безцінну відважну участь та сміливість, яка так притаманна нашим українцям 🇺🇦 і це ми зараз бачимо під час війни 🥲. Таких як Ви лишилося дуже мало - Ми пишаємося Вами і Вашими співробітниками і всіма хто причетний до ліквідації ЧАЕС, зичимо здоровʼя та Перемоги 🇺🇦 фото до допису з смт Поліське від 30.04.2019 року, але ми поїдемо туди знову бо наші діти хочуть побачити де жили їх дідусь та бабуся і де народився їх тато, це рідні місця і це історія нашої родини❤️ низький Вам Всім уклін🇺🇦🫶
